Общественная организация инвалидов "Родына": (044) 497-17-05
Главная » Наши дети » Дети дневного прибывания

В категории детей: 11
Показано детей: 1-11
Страницы:

 
 
Парфенюк  Паша
 
Рік народження 14.07.2007р.
 
Веселий, комунікативний і світлий хлопчик! Любить обійматися і слухати музику, їсти солодке ,спілкуватися з дорослими і демонструвати свої вміння по глобальному читанню з оточуючими. Подобаються собачки і котики маленького росту.
 Цінує у людях –веселість, вміння спілкуватися і доброту.
Народився з черепно-мозковою грижею,яка була оперована у 2-хмісячному віці. А також з множинними стигмами розвитку.
Мужньо переніс оперування, довгим і складним був післяопераційний період.
Паша був дуже кволим і в’ялим. З народження до 3-х місяців погано відкривалися очі, зовсім не переносив сонячного світла. З 4-х місяців щомісячно реабілітувався в центрі Козявкіна, і потім всі рекомендації і вправи виконувались мамою вдома. У 10 місяців навчився трішки з опорою сидіти.
З 1,5річного віку займався по системі Доман-терапія завдяки якій він навчився повзати, при опорі вставати і ходити по квартирі. А також глобально читати. 
Щоб Паша отримував не тільки реабілітацію, але й був соціалізованим він  відвідує щоденно центр «Родина».
На даний момент Паша отримує щоденну повноцінну зайнятість у центрі. Це спеціальне навчання, навики самообслуговування, навики альтернативної комунікації, соціальна адаптація і реабілітація. У нього є свої постійні друзі , педагоги. 
За висновками психолога і педагогів Паша краще виконує вправи і слухняніше себе поводить з іншими людьми ніж з мамою. Це дає йому максимально відкрити свої можливості і проявити себе а також повноцінна соціальна адаптація. У мами є шанс не вигоряти  і трішки реалізовувати себе у соціумі. Оскільки наш центр і так функціонує за рахунок батьківських внесків, ми не в змозі оплатити кожній дитині окремого помічника. 
Тому ,я мама самотужки шукаю кошти на оплату праці помічника для Паші. Помічник працює щоденно з 10-14год. по 20грн.за годину. В місяць це складає 1600грн.
 
Ви можете Павлику допомогти:
Перерахувавши  кошти мамі на картковий рахунок Приватбанку  5168 7553 5337 0154 Посівнич Олександра Тарасівна. тел.0984254618. 0502849141.
Приходити у будь-який день у вечірній час з 18год. на допомогу у проведенні патернінгів.
Або просто прийти і подарувати радість спілкування для Паші, можна прийти з своїм песиком чи котиком!
За будь-яку допомогу будемо дуже вдячні! Ми чекаємо на Вас!
 


Иван Мельников.

Ваня первый  и долгожданный ребенок. При родах была травма головного мозга, кефалогемматома. 
Но дальнейшее развитие протекало в норме до 2 с половиной лет. Когда сделали последнее плановое прививание. Последствия были  неутешительными, органическое поражение мозга, отсутствие речи, непонимание речи, отставание в развитии, перестал играть  игрушками, стал очень избирателен в еде, закатывал истерики по каждому поводу, его невозможно было усадить на горшок, если раньше играл с другими детьми  то вдруг стал всех сторонится . На мои вопросы по поводу развития ребенка педиатр отвечала, что он маленький еще или надо заниматься ребенком, но ничего подозрительного она не видела.  Что это значило, на тот период, мы даже не представляли. С чего начать, что с этим делать и как с этим жить?  Долгий путь мучений еще только начинался: поиск абсолютно некомпетентных специалистов, волшебных таблеток, биоэнэргетиков, дельфинов, в которых мы свято верили . Сплошные неудачи: наши попытки помочь сыну обернулись в его огромное проблемное поведение, которое выглядело ужасно и отпугивало не только окружающих, но и всех специалистов, которые  утверждали, что могут справиться с аутизмом и в 3 года уже диагноз - атипичный аутизм. Мы побывали во многих центрах развития, но у Вани были тяжелые нарушения общения и отсутствует речь. И после долгих поисков и безысходности мы попали в центр Родына, что стало для нас, светом в конце туннеля. Здесь есть возможность заниматься всеми новыми методиками, начали активно овладевать методами альтернативной коммуникации. Я вижу изменения каждую секунду, самое главное то, что мой ребенок  меня понимает, а я его. Ваня любит детей и специалистов центра, Ваня живет полноценной  жизнью обычного ребенка. Радуется и смеется, любит играть в мяч, кататься на качелях, батут, начал играть в групповые игры. Любит ходить в театр, цирк и зоопарк, музеи. У него появились друзья. Он не сидит дома в одиночестве,  как большинство аутистов. 

Отец  
тел. (096) 586-13-02, (095) 414-99-74, (093) 120-52-30

Карта Приватбанк 4149605910543966 Мельников Владимир

Мама Наталья тел. (066) 590-87-24 

 


          

Александра   Шестакова 
В этот день мы были счастливы и радовались как дети этому маленькому ангелочку, который сопел возле мамы в первые часы после рождения. Но уже вечером мне сообщили, что дочку забрали в реанимацию, она перестала дышать и начались судороги. Уже через неделю диагноз-менингококковый менингит, воспаление легких, анемия, гидроцефалия . Уже в 1 месяц была сделана операция –шунтирование желудочков головного мозга и только после 2 месяцев проведенных в больнице, мы с Сашей попали домой. Долгое лечение, походы по специалистам, реабилитация, все это изо дня в день. 
В 2.5 года мы обратились в центр Родына, я была растеряна и не знала, что дальше делать, как учить, как воспитывать такого ребенка, ведь к кому я не приходила все только понимающе кивали-«да, ребенок тяжелый», такие слова я слышала каждый раз когда обращалась за помощью. Но в Родыне нас приняли, все, что мы умеем, знаем и я и моя дочь, все благодаря специалистам нашего центра.  Сейчас, Алексашке уже 8 лет,у нее задержка умственного развития, судорожная готовность с , задержка развития речи, неустойчивая ходьба , пониженный тонус мышц, что затрудняет движение.
С того времени, как мы пришли в «Родыну» наша дочь и мы очень изменились. Мы стали сильней, уверенней в себе. Саша с удовольствием, каждый день собирается на занятия. Там у нее много друзей как взрослых (педагоги и родители детей) и дети которые посещают центр.  У мамы появилось свободное время.  Я начала работать,пока  несколько часов в день, но это очень радует, что есть время и на себя)
 
 
 
 

 

 


Мою загадочную фею зовут Лера. Ей очень нравится  обниматься и заглядывать в глаза или душу? Лера хитренькая и упрямая девочка, но я люблю ее именно такой. Она заставляет окружающих воспринимать   мир по-другому и отпускать мелкие проблемы и неурядицы.

 Нам часто говорили, что Лера не обучаемая. Но в этом году моя дочь доказала всем и самой себе, что это не так. Она научилась накрывать на стол и убирать за собой, складывать учебные материалы, выполнять просьбы взрослых, а сейчас осваивает общение с помощью карточек пекс. Моей Лере 11 лет. Казалось бы, в таком возрасте сложно чему-нибудь научить   аутичного ребенка. Но Лера   ломает стереотипы. Упорство, терпение   и огромный труд преподавателей подняли Леру на новый уровень развития. Ведь главное-вера в ребенка и уважение к его личности. А дальше- только новые победы и радость даже от мельчайших достижений. 

Моей фее очень хочется  пожелать что бы на ее жизненном пути встречались люди которые хотели помогать ей в достижениях новых побед в ее непростом развитие !



Лев Онуфрик (12.10.2008)

Основний діагноз: зорова агнозія, розумова відсталість внаслідок перенесеного гострого вірусного енцефаліту в 10 місяців від народження

На час приходу до центру 1 рік тому Левчик майже не говорив, комунікаційні навички були на дуже низькому рівні. Через те, що він практично не бачить і не розумів звернену мову – він дуже насторожено відносився до нових людей, звуків, місць, тому не йшов на контакт ні з дітьми, ні з педагогами – був закритий і агресивний до себе і до оточуючих. Перші тижні у центрі надавав перевагу дослідженню навколишніх предметів присівши на підлогу та доторкаючись руками до предметів, що знаходяться на підлозі;  сильно реагував на шум під час проведення заняття,  йому було важко зацікавитися і утримувати увагу під час індивідуальних чи групових занять, також важко переключитися на заняття за розкладом з улюбленого заняття – гри з кульками. Основним зацікавленням для Левчика були батут і кульки. Ігрова діяльність була зосереджена на перекиданні, викиданні кульок з басейну для кульок, слуханні звуків речовин, що пересипаються, танці під музику з телефону. Левчик не погоджувався йти на заняття, а на спроби відвести його на заняття  починав битися або бити себе, він швидко втомлювався від звуків під час занять, лягав на підлогу, закривав вуха і, іноді, плакав, заспокоїти його можна було лише у басейні з кульками. На вулиці він практично не вмів себе поводити – через те, що не бачить, він не розумів чому треба іти і куди він потрапить. 

Сьогодні Левчик дуже змінився: він може сказати все, що йому потрібно на побутовому рівні, сам розуміє, коли до нього звертаються і виконує інструкції. Ігрова діяльність Левчика розширилася, зокрема, у грі він почав використовувати конструктор, полюбив кататися в гамаці та грати з педагогами, він не лише викидає, але й збирає кульки чи конструктор, віддає контейнер з конструктором і при цьому каже «Дякую». Замість спонтанного і незрозумілого крику, Левчик почав просити, що він хоче, та казати «не хочу», коли чогось не хоче. Він став віддавати стаканчик з чаю у руки, а не кидати, як це було раніше. Його мова стала чіткішою та більш зрозумілою, хоча тут є куди ще вдосконалюватися. Зараз Левчику не завжди, але все таки часто вдається зберігати спокій під час занять, він у змозі чекати заохочення. У дитини надзвичайно добре слухове сприйняття, він запам’ятовує інструкції і повторює їх іноді з першого разу. Зараз під час прогулянки Левчик не лише гойдається, але ходить по майданчику, намагається досліджувати, що ще є на ній. Більшість досягнень Левчика стосується саме адаптації до перебування у центрі з іншими дітьми та дорослими під час занять і відпочинку. Саме адаптація дала змогу йому розкрити свої можливості у комунікації, цей етап є важливим і незамінним на шляху до оволодіння знаннями відповідно до його віку. Також ці досягнення дають надію, що у майбутньому Левчик зможе відвідувати місця з більшою кількістю людей без переживання надмірного стресу.Є дуже відчутний і помітний прогрес у навчанні: Левчикові подобається на заняттях, він виконує завдання педагогів, постійно розвивається і демонструє успіхи. Завдяки центру «Родина» атмосфера у сім’ї стала менш напруженою: Левчик став спокійніший, врівноваженіший, не потребує постійної уваги і догляду, бо вже навчився самообслуговуватись. Він охоче грається з сестрами і братом, спокійно реагує, коли приходять гості.

 

 

 



 
                                                               
Мой сын Андрей посещает центр недавно. Пришли мы туда для того, чтобы в жизни Андрея было общество, постоянный коллектив деток. До этого он сложно переносил соседство с другими детьми да и вообще общества, больше нравилось быть в одиночестве. Так как посещаем центр недавно, медленными, но уверенными шагами движемся к своей цели. Благодаря регулярному нахождению в центре, среди детей, Андрей стал не так шумно, агрессивно реагировать на социум. Теперь, хоть и на короткое время, мы с семьей можем посещать общественные места - магазины, кафе, парки. В целом изменилось психологическое, эмоциональное состояние всей семьи - у мамы появилось свободное время на других членов семьи и саморазвитие. Огромный плюс, что у нас появилась активная общественная жизнь - посещение мест отдыха и достопримечательностей вместе с детками и родителями Родины .
 


 

Мой сын посещает центр на протяжение 2 лет, за это время в нашей семье много чего изменилось. В центре он научился общаться с своими сверстниками,выучил маршрут дороги в центр  и с радостью идет на занятия (место где ему комфортно , интересно  и  где его принимают таким как он есть ). У меня  как мамы появилось свободное время для себя  .Я спокойна за своего ребенка  потому что он окружен  людьми которые его понимают и помогают ему раскрыть свои возможности . В центре я нашла друзей и не равнодушных людей которые вдохновляют и помогают  нашей семье в воспитание нашего сына ,а главное обеспечили его повседневной занятостью, чего очень не хватало в его жизни! Огромное спасибо людям которые помогают в развитие нашего центра!!!



 

   Коля ходит в "Родыну" 1 год и 3 месяца. 
Прийдя в центр наш сын был очень замкнутым и тревожным ребенком .За год посещения центра он очень изменился ,приобрел друзей и повседневную занятость .
     Коля стал более организованным. Благодаря походам в Зоопарк, "Межигорье", разных экскурсий с ним стало возможным выйти в общественные места без истерик. Посещая мастер классы  в магазине  "Ашан", где много новых людей и незнакомая обстановка, Коля перестал бояться людей, стал замечать и интересоваться всем вокруг. Не так восприимчив к шуму. Стал более контролируемый и понимающий обращенную речь .
     Благодаря участию его в праздничных концертах и последующем "сладком столе" Коля стал интересоваться и пробовать новую еду, и самое главное!, имитировать детей и взрослых (брать торт вилкой и т.д.). 
     Очень здорово, что в "Родыне" есть сенсорная комната и она постоянно пополняется новыми тренажерами, потому что для таких детей как Коля это позволяет сбросить весь излишек негативной энергии и дальше продуктивно работать в классе без истерик.
     А организованные встречи с психологом и др.тренинги для родителей нельзя недооценивать.   
     Ну, и самое главное, СПАСИБО всем Спонсорам, волонтерам и педагогам за то, что они позволяют нам, родителям, за эти 3-4 часа в день (когда ребенок находится в центре) пополнить свои ресурсы, чтобы с новыми силами и улыбкой встретить свое "особое" счастье и двигаться дальше. 

С ув., Анна Бойко, мама Коли.

 



Машу начали водить в Родыну с трех лет. На индивидуальные занятия с логопедом и дефектологом. На групповых занятиях в то время практически не бывали. 
С 4 до 6 лет Маша ходила в садик в группу ЗПР. Изначально было понятно, что Маша намного тяжелее остальных детей в группе и что оставить ее даже на прогулку не было возможным. Так же ближе к 6 годам определились с диагнозом - атипичный аутизм (аутизм + умственная отсталость). Стало очевидным, что для Маши будет сложно найти подходящее образовательное учреждение.
Поэтому с радостью вернулись в Родыну как только появилась возможность оставлять ребенка на целый день. В первую очередь, есть доверие педагогам и центру. Есть уверенность, что коллектив принимает ребенка со всеми его проблемами и старается помочь. 

За время пребывания в центре в группе полного дня Маша значительно больше стала говорить. И хоть на 50% это эхолалии, но тем не менее приятно, что она больше повторяет и в речи больше использует словосочетаний, а не отдельных слов. 
Так же Маша заметно больше стала тянуться к людям. Дома она уже предпочитает находиться в комнате с людьми, а не отдельно от всех. Заигрывает, привлекает внимание. 

Ожидание от центра. В первую очередь, что центр будет для ребенка тем местом, куда ему всегда будет приятно приходить. Где Маша будет чувствовать себя в безопасности, окружена любовью и искренними людьми. Очень надеюсь, что даже если очень медленно, но Маша будет делать успехи. А для нас успех это любая положительная динамика. В социализации, в речи, в понимании речи, в поведении.



Мій син Воєвуцький Діма - миле,добре,лагідне дитя. 
Під час складних пологів дитина зазнала дуже сильної асфіксії, внаслідок чого розвинулась хвороба - лейкомаляція (кістозні утворення всередині головного мозку). Пророкування лікарів були: дитина-рослина. З таким діагнозом змиритись складно і наперекір долі вся сім"я почала боротьбу за одужання дитини. Це були щотижневі поїздки до центру реабілітації, що в м.Києві на вул.Богатирські, масажі, войто-терапія, бобат-терапія, заняття зі спецпедагогами, походи до психіатрів і психологів, навіть важко все перелічити.
Все життя сім"ї (мати, батько, дідусь, бабуся) закрутилось навколо однієї маленької дитини.
Згодом були заняття в реабілітаціцному центрі "ШАНС" м.Біла Церква по системам МОНТЕСОРІ та ПЕТЬО щоденно з вересня по травень включно, додатково дельфінотерапія (2рази на рік) м.Скадовськ.Окрім питань здоров"я дитини, інших питань щодо членів сім"ї на порядку денному не стояло.Вже понад рік Діма відвідує центр "РОДИНА" який був створений ГОІ «Родина», в центрі дитину забезпечили денним доглядом ,розробили індивідуальну карту навчання , а саме головне у дитини з’явилися друзі і він як усі діти знаходиться в соціумі та зайнятий на протязі цілого дня . Дитині там подобається. Він із задоволенням спішить до центру .Завдяки наданим послугам почалися зміни у сімї . Психологічна напруга у сімі зменшилась ,появився вільний час для роботи всїх членів сім"ї , потроху почали вирішувати побутові питаня , оздоровлення, відпочинку. Вчасна надана необхідна послуга дала можливість нашій сімї жити повноцінним життям, яким живуть тисячі сімей які виховують здорових діточок та бути щасливими!!!



Коли донечці виповнився рочок -ми стали помічати, що вона не так розвивається як усі звичайні діти, часто плакала і не йшла на контакт. Звернувшись до обласного невролога - відповіді ми не почули. На мою думку, проблема була тільки одна: у два роки вона ще не сказала жодного слова, не назвала мене мамою, а свого тата - татом, але весь час щось "цвірінькала" тонким голосочком своєю мовою Разом з чоловіком вирішили їхати до Київа на обстеження. Після проходження ряду обстежинь та аналазів,проконсультувавшись з психологами як грім серед ясного неба, почули страшний діагноз -аутизм. Земля пішла з-під ніг. 
Ми просто не знали що робити і до кого звертатись. Так пройшли три роки. Але дітям з аутизмом можна допомогти адаптуватися в житті. Доведено, що за відповідної підтримки ці діти навчаються і можуть як закінчити школу, так і здобути вищу освіту, а згодом працювати.
Аутизм невиліковний, але його прояви можна скорегувати.
В дитячий садок нашу доньку не брали, а спеціалізованих центрів у місті небуло . Хвилюючись за майбутнє дитини вирішили переїхати до Київа .Коли ми переїхали до Києва, невролог порекомендував нашій дитині соціально-реабілітаційний центр «Родина» На протязі двох років дитина відвідує центр , педагогами було розроблено індивідуальну програму навчання . За цей час Іринка дуже змінилася, стала більш спокійною ,у донечки зявилися друзі однолітки ,Іринка з радістю ходить до центру та навчається бути самостійною. Для нас батьків проводять психологічні тренінги що знижує напругу у сімї . Завдяки роботі центру у нашої донечки є повноцінне дитинство незважаючи на її діагноз !!!



Форма входа

Опрос

Достаточно ли Вы информированы о возможностях социальных услуг, как социальной помощи людям?
Всего ответов: 11

Лайкни :)

Центр Родына





Нравится

Кнопки и банеры

Кнопка нашего сайта

Реабилитационный центр Родына г.Киев

Горизонтальный банер

Вы можете нам помочь
разместив этот банер




ГЛАВНАЯ | О НАС | КОНТАКТЫ | НОВОСТИ | КОМАНДА | ПАРТНЕРЫ | СТАТЬИ | ФОТО | ВИДЕО | БЛАГОДАРНОСТИ | РОДИТЕЛЯМ | НАШИ ДЕТИ | ВЫПУСКНИКИ