В Україні набув чинності закон № 2541-VIII, який врегульовує деякі питання щодо доступу дітей з особливими потребами до освіти у дитсадку, школі, позашкільних закладах та закладах професійної або професійно-технічної освіти. Відповідно до закону місцева влада має забезпечити доступ до будівель, споруд і приміщень закладів освіти. За заявою батьків у дитсадках, школах та позашкільних закладах обов’язково утворюють інклюзивні групи (раніше передбачали лише можливість утворення таких груп). У кожній із таких груп у дитсадку має бути не більш ніж троє дітей с особливими освітніми потребами. Діти з порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними чи фізичними порушеннями мають право на першочергове зарахування до закладів освіти. За заявою батьків на заняття допускають асистента дитини, який допомагає їй у процесі навчання. Програми і методики для дітей з особливими потребами розробляють на основі Базового компонента дошкільної освіти, причому освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для дітей з особливими освітніми потребами. У школі основні принципи ті ж самі: навчання має бути безоплатним, місцева влада має подбати про доступність будівель і приміщень, за заявою батьків зобов’язані створити інклюзивні класи. Діти з особливими потребами мають право на першочергове зарахування до початкової школи. Батьки можуть супроводжувати дитину з особливими потребами під час навчання у школі. Читайте також В Україні допустили асистентів дитини до шкіл і дитсадків Діти з особливими потребами можуть використовувати в навчанні жестову мову та шрифт Брайля. Корекційно-розвиткові заняття для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах становлять 35-40 хвилин групове та 20-25 хвилин - індивідуальне, причому уточнюється, що корекційно-розвиткові послуги - це заходи, спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення. Для кожного учня з особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку, яку розробляє група фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини. Крім того, особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами забезпечує асистент вчителя. Дітям зі складними порушеннями під час навчання допомагає один із батьків чи соцпрацівник. Встановлюється, що за роботу в інклюзивних групах чи класах вчителі отримують доплату в розмірі 20% тарифної ставки. Документ про загальну середню освіту дітям з порушенням зору мають за бюджетні кошти виготовити з використанням шрифту Брайля. Крім того, створюються інклюзивно-ресурсні центри. Держава має сприяти позашкільній освіті дітей з особливими потребами. До форм робіт у позашкільних закладах додається “дистанційна”. Загалом все майже за такими правилами, як у школі: дитину може супроводжувати асистент, викладач отримує +20% тарифної ставки за роботу з дітьми з особливими потребами; оплачує таке навчання держава. Інклюзивне професійне або профтехнавчання визначають, як гарантовану державою систему освітніх послуг для здобуття професії або професійних навичок людьми з особливими потребами. Осіб з особливими потребами прийматимуть до закладів профтехосвіти поза конкурсом у разі складання вступних іспитів, причому керівник закладу освіти зобов’язаний створити інклюзивну групу на підставі письмового звернення учня або його батьків. Якщо люди з особливими потребами потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, держава має це забезпечити, виділивши транспорт для людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп. Це робиться за рахунок грошей з місцевих бюджетів. Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила цей закон на початку вересня 226 голосами народних депутатів.

Детальніше читайте https://www.unian.ua/society